28 квітня

ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ БЕЗПЕКИ ТА ЗДОРОВ’Я НА РОБОТІ 2025
Щороку 28 квітня за ініціативою Міжнародної організації праці (МОП) країни світу відзначають Всесвітній день безпеки та здоров’я на роботі, присвячуючи його актуальній темі. У 2025 році МОП зосереджує свою кампанію на темі впливу штучного інтелекту (ШІ) та цифровізації на безпеку та здоров’я працівників.

Сучасні технології змінюють підходи до управління професійними ризиками. ШІ та цифрові інструменти допомагають виявляти небезпеки, прогнозувати нещасні випадки, запобігати травматизму та зменшувати вплив шкідливих факторів. Водночас цифровізація створює нові виклики: етичність використання даних, захист персональної інформації, ризик алгоритмічної дискримінації та стирання меж між роботою й особистим життям.

В умовах воєнного стану в Україні використання ШІ та цифрових технологій для забезпечення безпеки праці набуває особливої актуальності, адже вони можуть зменшити ризики для працівників критичної інфраструктури, стратегічних виробництв, будівельних майданчиків та секторів, що забезпечують обороноздатність країни.

Минулого року Держпраці започаткувала конкурс «Інноваційні та цифрові рішення для забезпечення безпеки на роботі». Завдяки цьому конкурсу підприємства поділилися своїм досвідом та досягненнями у впровадженні інноваційних технологій в охорону праці, що сприяло популяризації позитивних практик.

ДЕНЬ ОХОРОНИ ПРАЦІ В УКРАЇНІ
День охорони праці в Україні встановлено Указом Президента від 18 серпня 2006 року № 685/2006 і відзначається щорічно 28 квітня — у Всесвітній день безпеки та здоров’я на роботі. Цей день присвячений:

  • приверненню уваги до питань охорони праці;
  • запобіганню нещасним випадкам і професійним захворюванням;
  • вшануванню пам’яті осіб, які загинули на виробництві.

За роки незалежності (з 1991 року) травмовано понад 935 тисяч працівників, з них майже 35 тисяч — смертельно. З початком повномасштабної війни росії проти України внаслідок ракетних атак, вибухів мін та іншого озброєння на робочих місцях отримали поранення понад 2000 працівників, а майже 700 загинули. Ці цифри — не просто статистика. За кожною з них — життя людини та долі тисяч українських сімей.

ОСВІТЛЕННЯ РОБОЧИХ МІСЦЬ: ФАКТОР БЕЗПЕКИ ТА ЗДОРОВ’Я
Якісне освітлення забезпечує чітке зорове сприйняття, знижує ризик нещасних випадків і запобігає перенапруженню очей. Воно відіграє ключову роль у:

  • забезпеченні візуальної чіткості;
  • зменшенні ризиків інцидентів, пов’язаних із поганою видимістю;
  • зниженні навантаження на органи зору.

Недостатнє або нерівномірне освітлення може викликати зорову втому, психічне напруження, зниження працездатності та збільшення ризику помилок. Дедалі більше уваги приділяється невізуальному впливу освітлення — його впливу на фізіологію, настрій і поведінку людини. Тож належне освітлення — це не лише технічний параметр, а й важливий інструмент підтримки здоров’я, безпеки та добробуту працівників.

МОВЧАЗНА НЕБЕЗПЕКА: ПРИХОВАНА ШКОДА ЗДОРОВ’Ю НА «БЕЗПЕЧНИХ» РОБОЧИХ МІСЦЯХ
На перший погляд, офіс, кабінет, склад, бібліотека, диспетчерська — це безпечне середовище. Але на таких «тихих» посадах працівники роками піддаються прихованим небезпекам, які повільно руйнують здоров’я.

Ось до чого це може призвести:

  • остеохондроз, грижі, сколіоз — через сидячу роботу без ергономіки;
  • синдром сухого ока, головний біль, зниження зору — через роботу з монітором без перерв;
  • хронічний стрес, тривожність, емоційне вигорання — через постійний шум, високі вимоги, відсутність підтримки;
  • варикоз, порушення кровообігу — при тривалому сидінні без руху.

Пам’ятайте: небезпека не завжди очевидна, як аварійна ситуація. Вона може ховатися в повсякденній рутині.

8 травня

Український інститут національної пам’яті
Інформаційні матеріали до Дня пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні (8 травня) – 2025

8 травня Україна відзначає День пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939–1945 років, вшановуючи загиблих. Цей день встановлено Законом України у 2023 році на знак солідарності з Європою у вшануванні пам’яті про ту страшну трагедію в історії людства. Спільним також є символ пам’яті про Другу світову війну – мак пам’яті. Заохочуємо використовувати його під час публічних заходів і в тематичних матеріалах. Інструкцію щодо самостійного виготовлення маку пам’яті дивіться у відеоінструкції та схемі.

Гасло кампанії: “Пам’ятаємо! Перемагаємо!”.

Ми пам’ятаємо, що війна – це катастрофа, трагедія, мільйони загиблих і зруйнованих доль. Ми також розуміємо, що героїзація і романтизація війни призводить до ескалації нових конфліктів.

Ключові повідомлення
З 2015 року Україна долучилася до традиції відзначення перемоги над нацизмом в європейському дусі – не святкуємо, а вшановуємо. Саме так у суспільстві усталилося сприйняття 8 травня та Другої світової війни крізь людський вимір, з акцентом на ролі людей, які боролися проти нацизму. У День пам’яті та перемоги Україна традиційно вшановує їх, висловлює повагу та вдячність усім борцям із нацизмом, увічнює пам’ять про загиблих воїнів і жертв найкривавішої і найжорстокішої в історії людства війни.

Друга світова розпочалася для України нападом нацистської Німеччини на Польщу 1 вересня 1939 року і бомбардуванням німецькою військовою авіацією Львова та інших наших міст. А з 22 червня 1941-го після вторгнення військ Німеччини та її союзників на територію СРСР уся Україна стала ареною запеклих бойових дій. Близько 7 мільйонів осіб було мобілізовано за роки війни з України до Червоної армії. Кожен другий із них загинув, а кожен другий із тих, хто залишився живим, отримав інвалідність.

День пам’яті та перемоги – це нагадування, що Друга світова розпочалася внаслідок домовленостей двох тоталітарних режимів: націонал-соціалістичного (нацистського) у Німеччині й комуністичного в СРСР, а також бездіяльності найпотужніших держав світу. У 1939–1945 роках обидва тоталітарні режими вчинили на українській землі численні злочини проти людяності, воєнні злочини та злочини геноциду, внаслідок чого український, єврейський, кримськотатарський та інші народи, що жили в межах території сучасної України, зазнали величезних втрат.

На початку війни український народ, не маючи незалежної держави, був розділений між кількома країнами. Нацисти і комуністи, що однаково не рахувалися з ціною людського життя, у власних цілях та геополітичних іграх використовували невирішене «українське питання» та прагнення українців до незалежності й суверенітету. Наші землі вони розглядали лише як ресурс.

Під час Другої світової війни українці зробили значний внесок у перемогу над нацизмом, відзначилися героїзмом, хоробрістю та самопожертвою на всіх фронтах та в багатьох арміях Антигітлерівської коаліції. Мільйони українців чинили спротив зі зброєю в руках у різних регулярних арміях світу, сотні тисяч боролися в підпільних і повстанських структурах. Майже всі українські підприємства були переорієнтовані на потреби оборони. Українська земля була одним із основних театрів воєнних дій, місцем масштабних битв і найзапеклішого спротиву.

Вигнання нацистських окупантів не принесло Україні свободи, а обернулося поверненням комуністичного терору. Його проявом стали м’ясні штурми «чорносвитників», депортація кримських татар та інших народів із Криму, масовий штучний голод 1946–1947 років, депортації етнічних українців Польщі, повернення репресій, повторна радянізація західної України, спроби знищення Української автокефальної православної та Української греко-католицької церков тощо.

У цій боротьбі ми втратили понад вісім мільйонів українців та представників інших народів, які проживали на нашій землі. В цілому Друга світова, за оцінками істориків, забрала життя близько 70–85 мільйонів людей по всьому світу.

Війна тривала шість років (з 1939 до 1945 року). Перемога над нацизмом була здобута внаслідок неймовірної концентрації всіх сил, взаємодопомоги, консолідації і мобілізації суспільства, солідарності народів та повного переоблаштування економічного, політичного і соціального життя в інтересах боротьби зі злом. Для дотримання правил гри на міжнародній арені і запобігання війнам, геноцидам та порушенням прав і свобод людини держави-переможниці створили Організацію Об’єднаних Націй. Україна стала її співзасновницею.

Жодна країна не може претендувати на виняткову роль у перемозі над нацизмом. Перемога – результат титанічних зусиль десятків держав і сотень народів. Так само неприпустимими є спроби прикриватися моральним авторитетом переможця в Другій світовій для реваншизму. Пам’ять про війну має вести не до культу перемоги, а розвивати вміння цінувати мир, категорично і безкомпромісно захищати його всіма розумними засобами, а також виховувати сміливість та принциповість у боротьбі з ворогом.

Після нацизму і комунізму світ зіштовхнувся з новою злочинною агресивною ідеологією – нині ми боремося проти російської версії нацизму – “рашизму”. Він несе загрозу не лише незалежності та суверенітету нашої держави, а й міжнародному правопорядку та безпеці всього людства, сучасного світу та демократії. Ідейним підґрунтям “рашизму” стало привласнення статусу “головного переможця” Російською Федерацією і перетворення перемоги над нацизмом на культ, пропаганду війни.

Сьогодні українці зі зброєю в руках захищають не тільки себе, а й усі країни Європи від російської експансії і дають шанс на побудову більш тривкого миру і створення нової, більш справедливої, світової системи безпеки. Умовою для цього є перемога над Росією, відновлення територіальної цілісності України та унеможливлення майбутньої агресії російського імперіалізму проти будь-кого на нашій планеті. Сьогодні в умовах агресії єдиний шлях відновлення миру – перемогти загарбника.

Важливо пам’ятати, що слабкість, страх і нерішучість міжнародної спільноти завжди заохочували агресорів до все більшого розмаху злочинів. Сьогодні світове співтовариство має змогу спертися на той гіркий досвід та історичні уроки для прийняття адекватних безпекових рішень, зокрема щодо російської агресії проти України.

За посиланням http://ww2.uinp.gov.ua/ діє сайт Українського інституту національної пам’яті, присвячений Другій світовій війні. Він містить інформацію про ключові події, постаті, карти, інфографіку, фотогалерею, відеоролики й електронні видання про війну, підбірку фільмів “20 000 хвилин, які змінять ваше уявлення про Другу світову війну” та інші проєкти.

Відеопроєкт “Війна і міф”. Український інститут національної пам’яті створив просвітницький відеопродукт, який відтворює об’єктивну, науково вивірену інформацію про Другу світову війну й сприяє відновленню та збереженню національної пам’яті Українського народу, популяризує історію України та спростовує радянські й російські міфи, пов’язані з подіями вказаного історичного періоду. Серія включає дев’ять відеороликів у форматі MP4. Ролики розвінчують міфи про Другу світову війну, вони розміщені разом із супровідною інформацією на офіційній фейсбук-сторінці Українського інституту національної пам’яті.